Схема-терапія — це новий метод психотерапії, який розробив Джеффрі Янг на основі когнітивно-поведінкової терапії з інтеграцією в неї технік та ідей інших психотерапевтичних підходів: гештальт-терапії, емоційно-фокусованої, психодинамічної чи психоаналітичної терапії, теорії прив’язаності і сучасної нейробіології.
У яких випаках необхідно застосовувати?
Схема-терапія показана клієнтам з розладами особистості ( межовим, нарцистичним, гістріонним, шизоїдним тощо), людям з комплексною психологічною травматизацією, скривдженням та занедбанням емоційних потреб у дитинстві.
Особливості методики
Центральною ідеєю цього методу є зосередженість на задоволенні базових психологічних потреб, адже їх незадоволення в дитячому віці та фрустрація, що виникає як наслідок, веде до формування ранніх дисфункційних схем.
Схеми — це загальні моделі ( патерни) життя, переконання про себе та стосунки з іншими людьми, це уявлення про світ.
Одним з завдань схема-терапії є необхідність розпізнати та ослабити/ змінити дисфункційні схеми, які, немов «криве дзеркало», показують нам хибну картину того, хто ми є і чого очікувати від інших.
Ефект від схемо-терапевтичних сеансів
В процесі терапії ми маємо можливість отримати новий коригуючий досвід, який дасть змогу змінити звичні сценарії та коупінг-стилі і допоможе створити нові, більш адаптивні, моделі поведінки та здорові схеми. Цей досвід формується в стосунку між терапевтом та клієнтом і має концепцію обмеженого повторного батьківства. Це тепле, турботливе й неосудливе ставлення, що базується на повазі, партнерстві й доброзичливості, в якому є віра в людину, в можливість зцілення ран її минулого й здатності будувати щасливе і плідне життя.
Звісно, все не так просто, як може здаватися, тому не потрібно ілюзій, адже психотерапія — це складна подорож, яка потребує співпраці, наявності ресурсів та постійної роботи над собою.
Щиро Ваша, Ірина Кибукевич 🌿
